Економіка: зростання всупереч війні

Українська економіка збереже позитивну динаміку цього року всупереч усім викликам повномасштабної війни. Такого обнадійливого висновку дійшли експерти Світового банку (СБ), аналізуючи підсумки перших 5 місяців.

Світовий банк у червневому огляді Global Economic Prospects 2024 підтвердив свій січневий прогноз, зроблений за результатами 2023 р.: зростання валового внутрішнього продукту України за 2024 р. становитиме 3,2%.

У Національному банку (НБУ) також вважають, що економіка зросте, але трохи менше: на 3%. Хоча ще у січні НБУ очікував збільшення ВВП у 2024 р. на 3,6%. Прогноз погіршили у квітні, після ракетних ударів рашистів, які знищили українську теплову та гідроенергетику.

Таким чином оцінки закордонних аналітиків, спочатку більш песимістичні, тепер виявилися більш оптимістичними за очікування (скориговані) їхніх колег з НБУ. Які, напевно, таки ближче до суворої воєнної реальності.

Але так чи інакше, зважаючи на те, що маємо за січень-травень – падіння економіки не передбачається. Буде дуже скромне, але все ж таки зростання.

Агресор заплатить…

Нацбанк погіршив свій прогноз не лише через рашистський енерготерор. За словами голови НБУ А.Пишного, "зростання реального ВВП у І кв. 2024 р., за оцінками НБУ, було слабшим, ніж очікувалося, насамперед через стримування бюджетних видатків в умовах невизначеності із надходженням зовнішнього фінансування".

Це те, що раніше також зазначав "ОстроВ": через затримки із закордонною фіндопомогою уряд економив на непріоритетних витратах.

Тобто, гроші з держбюджету не виділялися на проєкти відновлення та розвитку, на які дуже розраховував бізнес. А саме ці держпрограми за умов війни – основний драйвер економіки.

Навесні ситуацію "врятував" транш на €4,5 млрд від Євросоюзу. І ми запитували себе: що далі? Тепер з'явилася визначеність із подальшою зовнішньою підтримкою.

У середині червня лідери країн G7 (нарешті) узгодили виділення Україні $50 млрд прибутку від "заморожених" російських державних цінних паперів. Тоді ж президент Єврокомісії У. фон дер Ляйєн запевнила, що перші $1,5 млрд із цієї суми надійдуть до Києва вже в липні.

Окремо варто згадати про підсумки червневої конференції URC 2024 у Берліні, присвяченій питанням відновлення України.

На відміну від попереднього аналогічного заходу, що пройшов рік тому в Лондоні і який, по суті, звелося до "балаканини", URC 2024 завершилася гарною конкретикою.

За словами міністерки економіки України Ю.Свириденко, на цій конференції Єврокомісія підписала перші гарантійні угоди на 1,4 млрд євро в рамках європрограми Ukraine Facility.

Ці гроші призначаються для українських малих та середніх підприємств, держкомпаній та муніципалітетів. Витратити їх передбачається на ремонт, реконструкцію та розвиток об'єктів енергетики як найбільш постраждалої та критично важливої ​​галузі.

Тобто, ризик зовнішнього недофінансування, який загрожував економічному зростанню цього року – можна умовно вважати знятим. Але є інші.

Між зброєю та маслом

Наразі дві найбільші біди для української економіки – енергетичні проблеми та нестача робочої сили, констатувала на початку червня Ю.Свириденко на зустрічі з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку О.Рено-Бассо.

Енергетичні проблеми "ОстроВ" розглядав раніше. Йдеться про різке підвищення з 1 червня тарифів на електроенергію, зокрема й для бізнесу.

Це означає зростання витрат підприємств і, в результаті, зниження їхньої конкурентності на зовнішніх ринках. Ланцюжок простий: виробляти товари стало дорожче, отже, продати їх дешевше і тим самим залучити закордонного покупця – не виходить.

Друга проблема також неодноразово висвітлювалася раніше. Її причини – масовий виїзд українців із країни після російського вторгнення та масштабної мобілізації.

Наприкінці травня Я.Романенко, директорка з персоналу агрохолдингу "Нібулон", одного з найбільших в Україні, повідомила, що з початку війни компанія втратила 40% співробітників – не уточнюючи, хто просто виїхав, а кого закликали до ЗСУ. Так чи інакше, можна говорити про справді гостру нестачу працівників.

Що ж до саме мобілізації, то динаміку можна простежити на прикладі "Метінвесту", найбільшого сталевого виробника України. У лютому 2023 р. генеральний директор компанії Ю.Риженков говорив про 10% мобілізованих співробітників.

А у червні цього року директорка з персоналу "Метінвесту" Т.Петрук назвала вищий показник: 15%. "Якщо призов продовжуватиметься таким чином, ми будемо змушені зупинити деякі процеси або виробничі потужності. Тому що нам фізично не вистачатиме працівників", – попередила вона.

Так само висловився генеральний директор найбільшого в Україні меткомбінату "АрселорМіттал Кривий Ріг" М.Лангобардо. "Якщо вони продовжать мобілізацію, у нас не буде достатньо [персоналу] для роботи. Ми говоримо про існування компанії", – заявив він у травневому інтерв'ю для західних ЗМІ.

І це не проблема окремо взятих великих підприємств. За даними виконавчого директорки Європейської бізнес-асоціації Г.Дерев'янко, зараз у всіх компаніях-членах ЄБА мобілізовано 10-15% працівників.

"Необхідно доопрацювати політику, щоб принаймні врятувати підприємства, які генерують кошти до держбюджету", – наголосила вона.

За словами президента Американської торгової палати в Україні Е.Гундера, "йдеться про пошук правильного балансу". "Щоб армія отримувала все необхідне, а економіка працювала та податки сплачувались до бюджету", –пояснив він.

Однак знайти цей баланс дуже непросто, визнають у Нацбанку. "Зараз у нас війна на виснаження. Дуже важко обирати між маслом та зброєю", – прокоментував ситуацію заступник голови НБУ С.Николайчук.

Таким чином, влада та бізнес сходяться на думці щодо того, які фактори можуть стати "бомбою уповільненої дії" під економічне зростання-2024. Крім можливої ​​активізації бойових дій. Яку теж ніхто не скасовував.

Надія є. Поки що

Поки що, незважаючи на вищезгадані проблеми, все складається не так погано для головних експортних галузей економіки, сільського господарства та металургії.

Саме вони забезпечують основний приплив валюти із зовнішньоторговельних операцій. Так із $16,8 млрд валютної виручки за січень-травень ц.р. на с/г продукцію припало $10,8 млрд, на металопродукцію – $1,8 млрд.

За даними Мінагрополітики, у ц.р. аграріям вдалося засіяти під зернові, зернобобові та олійні культури навіть трохи більше, ніж минулого року: 12,8 млн га проти 12,75 млн га.

Посівна площа під цукрові буряки також збільшилася: з 213 тис. до 250 тис. га. Хоча такий невеликий приріст не гарантує, що цього ж цукру цього року буде більше (і відповідно, знизиться ціна на нього).

Оскільки відкритим залишається питання щодо врожайності. Зараз важко сказати, якою вона виявиться – багато залежить від погоди. Можна лише констатувати різке зниження показників від початку повномасштабної війни.

Але якщо виходити з того, що врожай вийде не гірший за минулорічний – тоді агросектор принаймні збереже експортний потенціал. Тобто, зібраного зерна вистачить не лише для самих українців, а ще залишиться для закордонних продажів. Які у ц.р. демонструють стабільність.

У другій половині червня Мінагрополітики підтвердило ці припущення. За його оцінками, експорт зернових, олійних та зернобобових (включаючи і сировину, і напівфабрикати) у 2024-2025 маркетинговому році (МР починається 1 липня, завершується 30 червня) становитиме 60 млн т.

Щодо зернових очікується зниження до 43 млн т. проти 49 млн т. за минулий МР. Але знову ж таки, у разі зростання світових цін зерновий експорт у грошах може перевершити минулорічний.

У металургії також дуже добра динаміка: виробництво основних видів металопродукції цього року зросло приблизно на третину.

Звичайно, в абсолютних цифрах це дуже небагато порівняно з довоєнним періодом. Приміром, один тільки комбінат "Азовсталь" у 2018 р. виплавляв за 5 місяців 1,57 млн т. сталі. Але якщо відштовхуватися від того, як галузь працювала минулого року – то зростання досить вражаюче.